|
Українська
держава Богдана Хмельницького викликала захоплення численних сучасників
— дипломатів, мандрівників, літописців. Італієць Альберто Віміна,
який особисто бачив гетьмана 1656 року й неодноразово розмовляв з
ним, у своїх спогадах пише про український народ у період його найвищого
злету в часи Хмельниччини. Особливо його вразила демократична форма
правління козаків — скликання Ради для обговорення важливих державних
питань, коли козаки у присутності гетьмана спільно їх вирішують. Подорожні
нотатки сирійського архідиякона Павла Алеппського, який описав подорож
антіохійського патріарха Макарія Україною у 1654 і 1656 роках, зафіксували
для нас подробиці побуту і звичаїв українців, які здивували його тим,
що скрізь зустрічали хлібом-сіллю як символом добробуту. Описуючи
своє враження від гетьмана Хмельницького, Павло Алеппський підкреслює:
«Так ось він, Хмель, якого слава й ім'я рознеслися по всьому світу».
Багато і захоплено пише мандрівник про освіту в державі Хмельницького:
«Всі вони, за винятком небагатьох, навіть більшість дружин і дочок,
уміють читати і знають порядок церковних служб… Число письменних особливо
збільшилося з часу появи Хмеля». Алеппського вразила велика друкарня
у Києво-Печерській лаврі, де «виходять усі їхні церковні книги дивного
друку, різного кольору і вигляду, а також малюнки на великих аркушах,
визначні місця країн, ікони святих, вчені дослідження тощо».
Польський історик Людвік Кубаля, котрий
присвятив багато років дослідженню життя й діяльності Богдана Хмельницького,
порівнював українського гетьмана з його сучасником — вождем Англійської
революції середини XVII століття Олівером Кромвелем, відзначаючи
при цьому, що завдання у Богдана Хмельницького виявилося набагато
складнішим, оскільки «він не мав у своєму розпорядженні вишколеної
інтелігенції й засобів старої, сильної держави. Військо, фінанси,
державне господарство, адміністрація, відносини з сусідніми державами
— все це треба було створити… Він мусив добирати і вчити людей.
Була то людина з кожного погляду надзвичайних вимірів, він переростав
талановитих людей настільки, що переступав межі збагненного».
У літопису «Історія хана Іслама Гірая III»
кримсько-татарського автора Гаджі Мехмеда Сенаї Киримли відчувається
вельми позитивний пієтет літописця щодо Богдана Хмельницького, якого
він називає хоробрим, безстрашним богатирем і лідером «Дніпровського
козацтва», а також «від природи толерантного до ісламської релігії
та як особу, що заслуговувала на пошану з боку релігії ісламу».
В османських рукописних джерелах фігурують такі величальні слова
на адресу гетьмана, як «гордість всіх правителів від християнської
релігії, правитель вільної та свобідної нації». Цей факт є свідченням
не лише дипломатичного визнання гетьмана Богдана Хмельницького,
а й поваги з боку уряду Османської імперії й до українського козацтва.
Матеріал з Вікіпедії
— вільної енциклопедії
|
|
- |
Грушевський М.С. Про батька козацького Богдана Хмельницького.- Дніпропетровськ:
Січ, 1993.- 55 с. |
- |
Костомаров
М.І. Богдан Хмельницький: Іст. Нарис: Для серед. Та ст. шк. Віку /
[Упоряд. І передм. В.О. Замлинського]; Худож. Л.А. Кацнельсон. - К.:
Веселка, 1992. – 93 с. |
- |
Гнат
Хоткевич. Богдан Хмельницький, гетьман України. (Передрук з “Альбома
історичних портретів. – [Львів, 1909-1910]).-Друкарня Уділова. Львів. |
- |
Історичні
постаті України: Іст нариси: Зб./Упоряд. Та авт. вст. Ст. О.В. Болдирєв.
– Одеса: Маяк, 1993. – 384 с. |
|